RU UA EN

Вхід в систему

Забули пароль? Реєстрація

  
Главная :: Блог :: Екстрена інформація :: У НАС УСЕ ВИЙДЕ!

У НАС УСЕ ВИЙДЕ!

12.08.2011
Переглянуто: 6805

Не можна сказати, що в нас усе погано. Не можна забувати, що все повинно бути краще.
Ми – Україна – люди, громадяни держави, спадкоємці давньої країни в центрі Європи!
 

Ми маємо природне право участі в законодавстві Української держави й самоуправлінні. Нам необхідно взаємонавчатися в розумінні й усвідомленні своїх громадянських прав. Через наше нерозуміння нас розділили на партії й соціальні групи, щоб ми конкурували між собою. Багато хто з нас бере участь у поширенні хаосу, дехто заради грошей, дехто через нерозуміння.
 

Та переважно громадяни України – патріоти, зі щирим прагненням розвивати себе й життя в своїй країні. Але в кожного з нас, українців, є межа власної самостійності, за якою ми схиляємося перед чужою волею й покладаємося на чуже управління. І кожен, досягнувши своєї межі, схиблює від обраного ладу.
 

Для виправлення такої хиби нам потрібно дотримуватися одвічних моральних законів, завдяки яким ми зможемо розвиватися й не вагатися, прагнучи до обраної мети.
Потрібний лад повинен засновуватися на провідній ідеї, яка поєднувала б у собі всі інші ідеї, які спрямовують людину до всебічного розвитку.

На сьогоднішній день в Україні немає домінуючої ідеї, довкола якої об’єднувався б народ. Через це ми й живемо кожен сам по собі, покладаючись тільки на свої потреби й бажання. Не можна забувати одне з найважливіших завдань наших громадян – об’єднання в моноліт громадянства й подолання усобиць. Усобиці руйнують сили народу. Треба пам’ятати, що український народ перебував вісімсот років у рабстві через усобиці! Вісім століть кожен виживав сам по собі, не досягаючи належної самостійності. За період неволі було сфальсифіковано нашу історію більше, як на 90 відсотків.
 

Ми сьогодні не знаємо, ким були раніше.
 

«Психологічна атомна бомба» вибухнула в минулому, і її руйнівна сила діє досі. Особливість руйнівного ефекту виявляється в порушенні єдності спорідненого: «Я нічого не знаю – моя хата скраю».
Зверніть увагу на те, що ми не почуваємося господарями в себе вдома – в Україні!
Дві великі держави з’ясовують між собою стосунки на території нашої держави. Так недовго й до перейменування України в Полігон.
Без нашої участі, тобто кожного з нас, хто вважає себе громадянином України, у вирішенні долі нації й своєї держави ладу в нас не буде!

Як практично досягти цього?
 

Насамперед кожному з нас необхідно почати поважати себе й те середовище, в якому живемо, – своє місто, село, хутір чи природний ландшафт, навчитися поважати всіх людей!
Поважати – це не означає поступатися, поважати – це означає не нападати. І там, де є повага, там буде взаєморозуміння, а відтак і взаємодопомога.
Взаєморозуміння громадян України створюють могутню силу ясності та усвідомлення того, чого ми насправді хочемо, на що ми здатні й як ми можемо реалізувати себе сьогодні у взаємодопомозі.
 

Місце, на якому розташована Україна, багато тисячоліть густо населяє корінна людність, і ми знаємо, що на нашу територію посягали всі сусідні держави! І для сусідів наша земля була й є цінністю.
Ми зобов’язані ревно цінувати та оберігати нашу батьківщину-материзну! За те, що ми тут народилися, зросли й сформували своє розуміння життя.
Нам не треба шукати «гетьманів» над собою, кожному з нас треба бути «гетьманом» на своєму місці й господарем свого життя.
 

Минуле спрямовує нас і не дає нам права повторювати колишні помилки й робити неправедні дії.
 

Ось кілька прикладів із світової історії.
 

Панування Римської держави було засноване на рівноправності своїх громадян. Після порушення рівноправності громадян Рим ослаб і втратив своє панівне становище.
Ізраїль зазнавав багато лиха через порушення закону. А за наругу над громадянськими правами Ісуса Христа втратив свою територію й був у вигнанні майже 2000 років.
Могутність держави починається з прав та обов’язків громадян. З прав та обов’язків формується громадянська воля і впевненість індивідів. Сила громадянства формує силу держави в стосунках з іншими державами.
 

Куди поділась відповідальність громадянина, незалежно від становища в суспільстві?

Коли порушуємо одвічний моральний закон, державний закон втрачає свою непорушність і чинність, а люди перетворюються в пройдисвітів.
Конституційний нагляд контролює влада, і до цього непричетні представники від народу. На цьому засновані всі правопорушення в нашій країні. Представники від народу повинні бути фахівцями в певних галузях, а не монополістами. Монополіст не може бути ревним законником – йому є що втрачати, відповідно всі рішення такого представника виявляються через призму його бізнесу й капіталу. Судді також балансують між капіталом, приймаючи свої рішення.
 

Достойні громадяни України, задумаймося над цим!

Усе в наших руках. Від наших сьогоднішніх рішень залежать умови життя завтрашнього дня. Ніхто зовні не прийде нам на допомогу, тільки ми самі зможемо допомогти собі.
Під час виборів президента, депутатів, мера ми обираємо персон, а не програму розвитку суспільства, за реалізацію якої претендент повинен нести відповідальність. У цьому суть політики.
 

Обираймо не за слова, а за праведну діяльність, бо це основа розвитку громадян і держави. Праведність ґрунтується не на популістській критиці, а на практичних діях, де виявляється законність міжособистісних і ділових стосунків. Неправедні також ті дії, коли критикують чужий безлад, а свій замовчують. Це облудне красномовство. Праведність щира, бо йде від серця!
 

Щирість – світло для України.

Щирість – це якість «гетьмана», властивість лідера, щирість посильна кожному. Щирість, сердечність – святі для українців моральні якості. Тож замінімо словесну імітацію на праведну діяльність, візьмімо на озброєння щирість, і в нас усе вийде!

Автор: Самолюк Василь Леонідович


 



Коментарі

05.01.2012 15:01
Багнюк Oксана Евгенівна

Прекрасний сайт! Цікаві статті! Сподобалось.


Додавання коментаря

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail:
Текст коментаря: *

 * - поля обов'язкові до заповнення.

Рекомендовано


Популярно


Партнери